3 грудня - Міжнародний День інвалідів

Міжнародний день інвалідів щорічно відзначають 3 грудня. Ініціатором проведення цього символічного дня стала Організація Об'єднаних Націй, яка в 1992 році запропонувала заснувати таке свято на честь закінчення Десятиліття інвалідів, проголошеного в 1983 році.

 Основною метою всіх заходів, які присвячені цьому дню, є інформування суспільства в напрямку підтримки людей з обмеженими фізичними можливостями. ООН закликає всіх діяти так, щоб соціальні умови життя інвалідів поліпшувалися і були комфортними для них.

Відзначення Міжнародного дня інвалідів – справедлива шана суспільства та нагадування всім про обов'язок перед інвалідами, що потребують захисту та підтримки у цей непростий час.

1 грудня - Всесвітній день боротьби зі СНІДом

У всьому світі у цей день говорять про СНІД, про те, яку загрозу існуванню людства несе глобальна епідемія.

Можна згадувати й оплакувати тих, хто вже помер або смертельно хворий, можна говорити про масштаби трагедії і про те, що тільки чума ХХ, а тепер вже й ХХI століття загрожує існуванню людства…

            «Всесвітній день боротьби зі СНІДом» вперше святкувався 1-го грудня 1988 року після того, як на зустрічі міністрів оборони здоров`я всіх країн пролунав заклик до соціальної терпимості й розширення обміну інформацією щодо ВІЧ/СНІДу. 

Червона стрічка стала загальновизнаним й популярним символом боротьби зі СНІДом й солідарності з тими, кого епідемія зачепила особисто. Форма стрічки − знак нескінченності існування СНІДу, щоб нагадати нам про те що про цю хворобу необхідно замислюватися якомога частіше.

У нашій школі до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом було проведено цікаві просвітницько-профілактичні заходи з метою попередження розповсюдження цієї хвороби: акція «Червону стрічку носять небайдужі»,  виставка в бібліотеці «Не дай СНІДу шанс», розповсюдження буклетів, інформаційний стенд «СНІД: не залишимось байдужими», демонстрація та обговорення соціальних відеороликів. 

 День пам’яті жертв Голодомору

22 листопада по всій Україні пройшли національні пам’ятні заходи із вшанування мільйонів жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років під гаслом  «Голодом вбивали нашу свободу. Не підкорені у ‘33-му – непереможні сьогодні!».

У цей день учні та вчителі Шкарівської ЗОШ вшанували пам’ять жертв Голодомору хвилиною мовчання, взяли участь у акції «Запали свічку пам’яті»: поклали квіти, композиції з колосків до пам’ятного знаку жертвам Голодомору. Діти старших класів підготували доповідь і презентацію про ті страшні часи.

У шкільному бібліотечному центрі була організована книжкова виставка «Голодомор 1932-1933 років в Україні», показ відео про мільйони загублених життів наших співвітчизників.

Ці заходи стали свідченням пробудження нашої загубленої національної пам’яті. Тільки правда про геноцид українського народу і чиста пам'ять про всіх полеглих здатна звільнити нас від мороку минулого.

 День бібліотек у нашій школі  

З нагоди Всеукраїнського Дня бібліотек в нашому шкільному бібліотечно-інформаційному центрі для учнів 1 класу був проведений урок-екскурсія «Мандрівка книжковим містом», під час якого бібліотекарі познайомили дітей з різними відділами  бібліотеки, їх фондами та можливостями, а також було продемонстровано відео про правила поведінки у бібліотеці.

Біля книжкової виставки «Чи знаєш ти про Україну?» учні 6-А класу провели бліц-опитування, мета якого була дізнатися, наскільки користувачі центру обізнані про Батьківщину.

 Разом з членами  ради  бібліотекарі провели рейди перевірки підручників та бесіди про бережливе ставлення до книжок.

 

26 ВЕРЕСНЯ – ДЕНЬ ЄВРОПЕЙСЬКИХ МОВ

Вже 13 рік поспіль 26 вересня в країнах світу святкуватиметься День Європейських мов. Це свято було започатковано 6 грудня 2001 року для підтримки розвитку мов і їх розмаїття. Стандартом для сучасного європейця вважається володіння, як мінімум, двома іноземними мовами. Тому Європейський день мов закликає до викладання та вивчення іноземних мов, оскільки це шлях до взаєморозуміння між народами та державами.

        У європейських інститутах офіційно рівноправно використовуються наступні мови: англійська, болгарська, угорська, грецька, датська, ірландська, іспанська, італійська, латиська, литовська, мальтійський, німецька, нідерландська, польська, португальська, румунська, словацька, словенська, фінська, французька, чеська , шведська, естонська. Незважаючи на декларовану рівноправність усіх мов Євросоюзу, в роботі інстанцій використовуються в основному англійська, французька і німецька мови.

«Ми нація єдина, твої ми діти, Україно!»

У вересні в нашій школі, в рамках проекту «Ми нація єдина, твої ми діти, Україно!», проходять різноманітні заходи, що сприяють єдності, розвитку творчості та любові до рідної країни. Підтримуючи цей проект в нашому бібліотечному центрі була створена виставка книжок «Чи знаєш ти про Україну?», де діти можуть дізнатися цікаві факти про свою батьківщину. Проект втілюють учні  6-А класу.

Коцюбинський Михайло Михайлович

Михайло Коцюбинський народився 17 вересня 1864 у Вінниці. Сьогодні, йому виповнюється 150 років. Михайло Коцюбинський поряд із Ольгою Кобилянською, Франком, Лесею Українкою є одним із перших представників модернізму в українській літературі.

Роки перебування Коцюбинського на урядовій службі в Молдавії і Криму дали матеріал для його творів "Для загального добра" (1895 р.), "Посол від чорного царя" (1897 р.), "Відьма" (1898 р.), "В путах шайтана" (1899 р.), "Дорогою ціною" (1901 р.), "На камені" (1902 р.), "Під мінаретами" (1904 р.).

У п'ятиліття перед революцією 1905–1907 роки Коцюбинський написав і опублікував оповідання "Fata morgana", в якому вловив головні зрушення у свідомості селянства і нові тенденції в еволюції соціальної психології села.

Під час поїздок на острів Капрі письменник часто зустрічався з Горьким, взимку 1911–1912 років навіть жив у нього і написав там "Коні не винні" та "Подарунок на іменини".

Коцюбинський побував у багатьох екзотичних місцях — у Криму, Бессарабії, на Гуцульщині та в Італії, його листи переповнені враженнями від природи цих країв.

Він знав дев'ять мов – три слов'янські: українську, російську, польську; три романські: французьку, італійську, румунську; і три східні: татарську, турецьку та циганську.

Навесні 1913 Михайла Михайловича Коцюбинського не стало. Поховали письменника на Болдиній горі у Чернігові, улюбленому місці його щоденних прогулянок.