Липа Іван Львович

Липа Іван Левкович (літературні псевдоніми — Петро Шелест, Іван Степовик, 24 лютого 1865, Керч — † 13 листопада 1923, Винники біля Львова) — український громадський і політичний діяч, письменник, за фахом лікар.

Співзасновник таємного товариства «Братство тарасівців». Український комісар Одеси (1917), член ЦК Української партії соціалістів-самостійників, міністр віросповідань УНР (1919).

За материнською лінією (Ганна Житецька) походить з козаків, що підтримували Івана Мазепу у його повстанні.

Похований 15 листопада у Винниках. Ховав православного Івана Липу греко–католицький священник о. декан Григорій Гірняк (з дозволу митрополита Андрея Шептицького).

20 лютого – ДЕНЬ ВШАНУВАННЯ ПАМ'ЯТІ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ

20 лютого минув рік з часу трагічних подій на вулиці Інститутській та на Майдані у Києві. Тоді від снайперських куль загинуло більше сотні людей. А ще тисячі поранених, із втраченим назавжди здоров’ям та покаліченою психікою. Серед воїнів небесної сотні українці, вірмени, білоруси, росіяни та грузини. Жінки і чоловіки. Наймолодшому загиблому Назару Войтовичу з Тернопільщини було 17, найстаршому – 83. Не маємо права забути Героїв, молімося за них та їх родини. 

20 лютого 2015 року вся наша шкільна родина зібралася, щоб вшанувати тих, хто віддав своє життя за незалежність нашого народу. Проведено захід «Герої не вмирають», на якому діти пригадали події Майдану та вшанували Небесну Сотню. 

Міжнародний день рідної мови

ЛЮБІТЬ РІДНУ МОВУ
Мова — краса спілкування,
Мова — як сонце ясне,
Мова — то предків надбання,
Мова — багатство моє.

Мова — то чиста криниця,
Де б’є, мов сльоза, джерело,
Мова — це наша світлиця,
Вона як добірне зерно.

Мова — державна перлина,

Нею завжди дорожіть:

Без мови немає країни —

Мову, як матір, любіть!

Ф. Пантов

Щорічно 21 лютого у світі відзначається Міжнародний день рідної мови.

Це свято було проголошене Генеральною конференцією ЮНЕСКО у листопаді 1999 року і відзначається з 2000 щороку.

Він спрямований для сприяння мовній і культурній різноманітності у світі.

21 лютого було обрано на знак подій, які відбулися цього дня у 1952 році в столиці Бангладеш Дацці, де від куль поліцейських загинули студенти — учасники демонстрації на захист своєї рідної мови бенгалі, яку вони вимагали визнати однією із державних мов країни.

Експерти вважають, що якщо не вжити заходів, то половина із приблизно шести тисяч мов, якими говорять сьогодні, зникне уже до кінця ХХI сторіччя.

Відповідно до розробленого ЮНЕСКО Атласу мов світу, що перебувають під загрозою зникнення, за період життя останніх трьох поколінь людей із шести тисяч наявних у світі, вже зникли понад 200 мов, 538 перебувають у критичному стані, 502 мовам загрожує серйозна небезпека, 651 перебуває в небезпеці і 607 — у стані нестійкості.

Відчуття щастя і романтики

 14 лютого - День Святого Валентина – день, коли люди відкрито говорять про найпрекрасніше у світі почуття – про кохання.

Цікаво і активно пройшли заходи до дня Святого Валентина у нашій школі. 

У нашому центрі дітям розповіли про історію виникнення свята, як його святкують. А також проводилися різноманітні конкурси, в яких приймали участь всі бажаючі.

Свято пройшло цікаво і весело.

14 лютого - День Святого Валентина

Лютий ще. Холодна днина.

 У снігу стоїть сосна.

 Нині свято Валентина,

 І у серденьку — весна.

 Хоч і лютий ще лютує

 Дме хурделиця весь час.

 Та весну серденько чує,

 Бо вона прийде до нас.

 Люди всього світу 14 лютого відзначають День святого Валентина (День всіх закоханих). Вважається, що це свято відзначають уже понад 16 століть

Сучасне свято нерозривно пов'язане з ім'ям святого Валентина, якого прийнято вважати покровителем усіх закоханих. Історія свідчить, що християнський священик Валентин приблизно в 269 році таємно благословляв шлюби римських легіонерів з їх коханими, незважаючи на те, що імператор заборонив своїм солдатам одружуватися, вважаючи, що це заважає їм думати про війну. Крім того, священик Валентин, справжній подвиг якого став приводом для появи Дня святого Валентина (Дня всіх закоханих), завжди намагався помирити закоханих, він допомагав їм писати любовні листи і давав поради легіонерам щодо того, як краще зізнатися в коханні їх дамам серця. 

Дізнавшись про відчайдушні вчинки Валентина, імператор засудив його до страти. Перед смертю священик написав лист для дочки тюремника, в яку сам був закоханий. Цей лист дівчина прочитала вже після страти Валентина. Після цього церква канонізувала священика, а в 496 році Папа Римський Геласіус оголосив 14 лютого Днем святого Валентина.

Симоненко Василь Андрійович

ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО
(1935—1963)
Псевдоніми — В. Щербань, С. Василенко, Симон.
Василь Симоненко народився в с Біївці Лубенського р-ну на Полтавщині 8 січня 1935 р. Ріс без батька, мати працювала в колгоспі. Протягом 1942—1952 pp. майбутній поет навчався в школі: 4 класи — у Біївцях (1942—1946), решта — у сусідніх селах Єньківцях (1946—1947) і Тарандинцях (1947—1952). У 1952 р. закінчив із золотою медаллю середню школу в Тарандинцях, вступив на факультет журналістики Київського університету імені Т. Шевченка. Брав участь у літературній студії імені Василя Чумака (СІЧ).
У 1957— 1960 рр. працював у газеті «Черкаська правда», потім, у 1960—1963 pp.,— у газеті «Молодь Черкащини», власним кореспондентом «Робітничої газети», а також займався літературною творчістю.
1962 р. Василь Симоненко став членом СПУ. Він планував вступати до аспірантури Інституту літератури АН УРСР, вийшла єдина його прижиттєва збірка «Тиша і грім».
У середині 1962р. поета жорстоко побили працівники міліції залізничної станції ім. Т. Шевченка (м. Сміла). У зв'язку з тим, що влада всіляко боролась з Василем Симоненком, можна зробити висновок, що це побиття не було випадковим.
13-го грудня 1963р. поет помер у черкаській лікарні (за офіційною версією, від раку), похований у Черкасах.
У 1964р. вийшла посмертна збірка «Земне тяжіння» (книгу було висунуто на здобуття Державної премії УРСР ім. Т.Г. Шевченка 1965р. (посмертно), але лауреатом того року став М. Бажан). Минуло 15 років офіційного забуття поета і у 1981 р. з'явилася книга вибраного «Лебеді материнства» з передмовою Олеся Гончара.
Василеві Симоненкові посмертно присуджено Державну премію України імені Т. Шевченка, у 1995 р.

Новорічні та різдвяні свята

Новорічні та різдвяні свята ― це унікальний, ні на що не схожий, час у році, коли навколо панує атмосфера дива і ми наче поринаємо у незабутню казку. Коли діти дорослішають, дуже важливо зуміти зберегти у їх серцях віру в чудеса. А Новий рік - це свято, коли чудеса трапляються щосекунди.

 Напередодні канікул,19 та 25 грудня, у школі відбулися Новорічні вечорниці для учнів школи. Діти отримали багато задоволення, незабутніх вражень та позитивних емоцій, показали свої таланти під час виступів, проявили увагу, спритність, ерудованість у конкурсах та вікторинах.

Учні 6-А класу підготували для діток 1-4 класів новорічну виставу. У всіх був чудовий і радісний настрій. Діти виконували різні танці, розповідали віршики, робили сценки, співали.

 Після виступу всі отримали подарунки від Діда Мороза.