четвер, 14 лютого 2013 р.

Традиції святкування Дня святого Валентина в різних країнах

    На відміну від України, де своїх історичних традицій Дня всіх закоханих не існує, в Італії 14 лютого називають «солодким днем», а головними подарунками там є шоколадки у формі серця, різноманітне печиво й цукерки. Приклад італійців наслідували й американці — колись у США закохані дарували одне одному марципани. Це був дорогий подарунок, оскільки марципан містив цукор, який коштував дуже дорого. З 1800 року завдяки використанню цукрового буряка американці налагодили виробництво карамелі. У День святого Валентина вони видряпували на червоно-білих цукерках слова кохання. У 50-ті роки цукерки вже продавалися в картонних коробках у формі серця.
    14 лютого у Франції заведено дарувати білизну, романтичні подорожі, шоколадні муси, цукерки, рожеві йогурти, нарізану сердечками ковбасу, «щасливі» лотерейні квитки.
    Популярно саме в це свято пропонувати руку і серце. Розпивши пляшку шампанського з десертом, француз дарує коханій коробочку з «фінсай» — так званою «каблучкою на заручини».
    У Голландії подарунок дамі робить чоловік — зазвичай шовкову сукню. Саме 14 лютого голландські жінки мають шанс самі запропонувати чоловіку руку й серце, а якщо він не оцінить цього гарного жесту — муситиме розщедритися на подарунок.
    В Уельсі закохані перед святом вирізають із дерева ложку, прикрашають її сердечками, ключами й замковими шпаринами. Такий подарунок означає: ти знайшов шлях до мого серця. До речі, в Англії вітають із Днем усіх закоханих не лише людей, а й улюблених домашніх тварин — коней, собак. А з подарунків найпопулярнішими вважаються м’які іграшки, особливо ведмежата Teddy.
    Японські чоловіки перетворили Валентинів день на своє власне свято — цього дня вони одержують від жінок різноманітні чоловічі аксесуари (лосьйони, гаманці, бритви), а також шоколад «гірі» (це «обов’язковий» шоколад, який дарують братам, колегам, друзям) і шоколад «хонмей» («шоколад із перевагою», який можна дарувати лише коханому).
    Нерівноправність стосовно жінок виправляють у Японії через місяць, коли настає Білий день: ролі міняються, і подарунки отримує слабка стать.
    А в Німеччині святий Валентин вважається покровителем не закоханих, а душевно- хворих людей. Цього дня німці проводять у каплицях спеціальне богослужіння і прикрашають лікарні червоними стрічками.
    У деяких країнах свято відзначають в інший час: в Іспанії — 1 травня, а його головними символами вважають травневе дерево й королеву краси, обрану з найпривабливіших дівчат. У Бразилії — 12 червня. У Саудівській Аравії та Ірані це свято не лише не відзначається, а й суворо заборонене.

вівторок, 5 лютого 2013 р.

385 років від дня народження Шарля Перро


      Світ Казки… Хто ж у ньому мешкає? Якими рисами, що дають право увійти в Казку, наділяє творець цього світу своїх героїв – принцес і принців, дроворубів і людожерів, балакучих котів і вовків?

      Шарль Перро ввів у літературу героїв справжніх, яких насправді не буває. Це одне з найвидатніших відкриттів, зроблених ним у світі Казки. Історії про сплячих красунь, малюсіньких та відважних синів, добрих падчериць і злих мачух розповідали не одне століття. Розповідали всі по-своєму. Казки Шарля Перро відкрили справжній “казковий рух” у світовій літературі. У них з’явились продовжувачі й наслідувачі. І не лише книжкові. Спляча красуня танцювала в балеті. Попелюшка співала в опері. А скільки героїв Шарля Перро розмовляли з кіно- та телеекранів?! Що ж, виходить, мав рацію старий казкар, коли писав, що “ці дрібнички – зовсім не дрібнички” і “заслуговують на те, щоб їх переповідали”.
Бібліотечний урок "Перший казкар"