«Тиждень книжки!» –
зазвучало
Серед міста, як
сигнал.
За годину місто стало
Як один читальний
зал.
Всі читають урочисто
–
І безвусі, й вусачі.
Скільки мешканців у
місті,
Стільки в місті й
читачів.
У тролейбусах
читають,
Щось мугикають під
ніс.
Сторінки перегортають
Під ритмічний стук
коліс.
Лиш з малими читачами
В хаті клопіт
вечорами:
Від книжок, хоч треба
спати,
Їх ніяк не відірвати!
За той тиждень
розмаїті
Полюбились так
книжки,
Що кладуть донині
діти
На ніч їх під
подушки.
