Сьогоді, 20 грудня, виповнюється рівно 200 років з того часу, як у далекому 1812 році побачив світ перший том казок братів Грімм.
Видання було найскромніше і по зовнішності, і по обсягу: в книжці було всього 83 казки, замість 200, друкованих в даний час.
Вийшов, він до речі, взагалі випадково. Брати не вважали казки своєю головною книгою.
Брати Грімм (Якоб і Вільгельм) були німецькими лінгвістами та дослідниками німецької народної культури. Зібраний ними фольклор був опубліковиний у кількох збірках, що мали назву «Дитячі і домашні (тобто сімейні) казки, зібрані братами Грімм». З часом ці збірки набули шаленої популярності.
Шістнадцять авторських примірників цієї книги з позначками, коментарями і доповненнями братів Грімм оголошені ЮНЕСКО документальним спадщиною людства.
Жодна з книг братів Грімм не може навіть приблизно зрівнятися за популярністю, з їх казками: ні збірник німецьких народних переказів, ні тлумачний словник німецької мови в 16 томах.
Але це й не дивно: взагалі ні одну з опублікованих німецькою мовою книг не переводили так часто на інші мови світу (в загальній складності на 160 мов).
«Бременські музиканти», «Вовк і семеро козенят», «Хоробрий Портняжка», «Хлопчик-мізинчик», «Солодка каша», «Пані Метелиця», «Король Дроздобород» - ось тільки декілька назв, які відомі, напевно, майже кожній людині в світі. Або відомі під іншими назвами і в дещо зміненому вигляді. "Гензель і Гретель", наприклад, як "Сестриця Оленка та братик Іванко", "Казка про рибака та його дружині" - як "Казка про рибака і рибку", і так далі.
